Голодомор 1932-1933 рр.

Голодомор 1932 - 1933 років в Україні – жахлива сторінка нашої спільної історії. Нині українське суспільство переосмислило наслідки, характер, масштаби трагедії і гідно вшановує пам'ять мільйонів співвітчизників.

З особливою силою правда про Голодомор зазвучала в незалежній Україні після 1991 року. Результатом зусиль громадськості та держави стало визнання Голодомору актом геноциду українського народу. Кожен громадянин повинен знати масштаби цієї трагедії, пам'ятати й передавати ці знання дітям, аби подібні трагедії не могли повторитися ніколи.

У бібліотеці з приводу трагедії і вшанування пам'яті було сформовано книжкову виставку.

/Files/images/IMG_20211126_123240_2.jpg/Files/images/IMG_20211126_123143.jpg


У бібліотеці Підплешанської гімназії була представлена книжкова виставка «Дотримуйся правил дорожнього руху». Метою виставки є формування позитивного ставлення до вимог безпеки в учасників дорожнього руху; обґрунтування важливості дотримання безпечної та відповідальної поведінки на дорозі задля збереження життя та здоров'я школярів.

/Files/images/IMG_20211118_101804_974.jpg /Files/images/IMG_20211118_101801_121.jpg

З кожним роком зростає інтенсивність автомобільного руху на дорогах країни. А це, в свою чергу, підвищує відповідальність усіх учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, пасажирів. Тому великого значення набувають знання правил дорожнього руху та їх дотримання.


25 жовтня - Всеукраїнський день шкільних бібліотек!

/Files/images/IMG_20211022_131818.jpg /Files/images/IMG_20211022_131937.jpg

Наші далекі предки цінували книги та освіту ще за часів Русі. Князь Володимир відкривав школи, де учні навчалися, переписуючи книги. В часи правління Ярослава Мудрого при Софійському соборі в Києві з’явилася перша бібліотека.

В XI столітті серед інших шкіл вже існували так звані «школи книжного вчення», в яких готували молодих професіоналів для областей управління, культури, церковного життя. Характерною рисою таких шкіл було навчання за допомогою книг і текстів. Цікаво, що вчителів того періоду називали «книжниками».

Поява книгодрукування стала чинником великих змін в бібліотечній справі. Вже в 16 ст. з’явились великі книгосховища в Острозі і Львові. В 1630-х роках стала формуватися бібліотека Києво-Могилянської академії (засновник — митрополит Київський і Галицький Петро Могила). Великі власні бібліотеки почала формувати заможна українська шляхта.

В тій частині України, що входила до Російської імперії, велику роль у розвитку шкільних бібліотек мала реформа 1860-х років. Почалося створення народної школи та мережі учнівських бібліотек. Основним джерелом коштів для цього стали добровільні пожертви та плата за навчання. На українських землях, що належали Австро-Угорщині, бібліотеки діяли завдяки культурно-освітнім осередкам «Просвіта».

За радянських часів шкільні бібліотеки існували в кожному навчальному закладі. Вони були загалом добре забезпечені необхідною літературою, але спрямування читацьких інтересів дітей багато в чому було підпорядковано комуністичній ідеології.

В період незалежності України шкільні бібліотеки переживають непростий період реформування та вдосконалення разом із системою освіти в цілому. Перед ними стоїть завдання перетворитися не лише в справжні навчальні центри, а й в центри дозвілля, які максимально відповідають вимогам сучасності.

Робота бібліотек визначається Законом “Про освіту”, Положенням про бібліотеку загальноосвітнього навчального закладу, Законом “Про бібліотеки і бібліотечну справу”.


У світі 1 квітня відзначається День сміху і жартів.

/Files/images/1000_545_1617089303-8391.jpg

Цей день, як його ще називають, День дурника, відомий із XVII століття, «батьками-засновниками» вважають англійців.

Понад триста років тому відомий англійський письменник і антиквар Джон Обрі, який збирав не лише старі цінні речі, а й усілякі кумедні історії, чутки, плітки та лондонські анекдоти, вперше згадав про «Свято дурників». За кілька років гурт молодих лондонців квітневого ранку запрошував містян до Тауера – мовляв, там відбувається цікаве й незабутнє видовище – миття левів.

Утім, дехто сумнівається в тому, що День сміху «винайшли» саме британці, й надає пальму першості у цьому французам.

В Україні День сміху з’явився приблизно наприкінці XVIII століття, а остаточно затвердився у ХІХ ст. Його, як і новорічне свято, «завезли» іноземці. Тодішня преса рясніла першоквітневими жартами – здебільшого досить невинними.

Традиція розігрувати цього дня рідних, друзів та колег збереглася й донині.

/Files/images/crop.jpg

В Україні 20 лютого у День Героїв Небесної сотні відбудуться заходи для вшанування загиблих учасників Революції гідності. Цього дня у Києві і в багатьох регіонах України проходитимуть поминальні акції.

Так, у столиці України вранці очікується хода гідності і поминальна панахида за жертвами розстрілів на Майдані, а ввечері акція під Офісом президента – в пам’ять про Героїв Небесної сотні і з нагадуванням, як кажуть організатори, що «Україна і досі бореться за ідеали Майдану на фронті».

«Революція 2013–2014 років відбулася ціною понад ста життів. Небесна сотня стала прикладом самопожертви в ім’я вищих ідеалів, одним із яких була гідність. Майдан перестав бути назвою місцевості. Він став символ Свободи. Саме тому Революцію Гідності, як і протестний рух 2004 року, і Революцію на граніті, можна вважати продовженням Української революції та визвольних змагань часів Другої світової війни», – йдеться в повідомленні Українського інституту національної пам’яті.

Останніми днями в Україні на публічному рівні згадують жертв розстрілів на Майдані. У період з 18 до 20 лютого 2014 року в центрі Києва загинули понад сто людей, найбільше – 20 лютого. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати «Небесною сотнею». Серед загиблих були і більш ніж десяток силовиків.

wym-1613679250303


Результати вибору електронних версій оригінал-макетів підручників для 4 класу закладів загальної середньої освіти, поданих на конкурсний відбір підручників для здобувачів повної загальної середньої освіти і педагогічних працівників.

Нижче подано додатки:


/Files/images/047627CB-4D8D-435D-AEE6-C09403A68129.jpeg/Files/images/82F2910C-5F5A-46E1-8568-C6BE6133CA15.jpeg



В 1932–1933 роках керівництво Радянського Союзу, маючи намір знищити частину українців, офіційно заперечувало факт масової смертності в Україні від голоду та відмовилося від благодійної допомоги, що її пропонували країни світу, часто — за сприяння українців-емігрантів. В самому СРСР десятиліттями тривала заборона на пам’ять про жертв Голодомору — жодних публічних розмов, жодного вшанування пам’яті невинно вбитих.

Тільки із відновленням державної незалежності український народ зміг зірвати табу з теми Голодомору і пам’яті про 7 мільйонів своїх рідних, близьких, земляків, яких радянська влада жорстоко вбила в 1932–1933 роках. Силу цьому процесу дали люди, які, попри на офіційне замовчування з боку режиму, завжди пам’ятали, що зробили з українською нацією на початку 1930-х. А також завдяки українцям та всім, хто їх підтримував, тим, хто за межами СРСР зберігав пам’ять про Голодомор та передавав її своїм дітям від 1933 року до сьогодні.

В рамках цього дня в бібліотеці було підготовлено книжкову виставку " Голодомор 1932-1933. Пам'ятаємо".

/Files/images/IMG_20201125_095800.jpg /Files/photogallery/IMG_20201125_095812.jpg

В рамках Всеукраїнського дня бібліотек (30 вересня) відбувся тематичний вечір присвячений цій урочистості. У підготовці та проведенні свята взяли участь учні 6-го класу та бібліотекар школи.

/Files/images/IMG-7ad0b48874067b726f7f96b43599ab69-V.jpg/Files/images/IMG-8429ed34d9ad87d2982e0dafeb6ea856-V.jpg

/Files/images/IMG-dde52aa208ec78839660f7bf159befef-V.jpg/Files/images/IMG-f341506be8f0f92906622f412cf33084-V.jpg /Files/images/IMG-2c9dd098cc1068b82f27d474241004a5-V.jpg

Зі святом, з Днем вишиванки! Українські традиції – одні з найкрасивіших в світі. І в наших з вами силах поширити їх, розповісти про них всьому. Одягайте свої вишиванки і нехай весь світ побачить, як прекрасна наша Україна і її символи!



Війна завжди починається раптово

Війна завжди починається раптово, хоча через покоління для істориків вона видаватиметься неминучою. У 1941 році почалася найстрашніша, найближча, найкривавіша - Велика Вітчизняна. Кажуть, без величезних втрат, нацистів було не зупинити ...

У Берлінській операції, в 1945 році, було залучено понад 2,5 мільйонів солдатів і офіцерів, 6250 танків і самохідних гармат, 7500 літаків. Втрати виявилися величезними: за добу Червона Армія втрачала, за офіційними даними, понад 15 тисяч солдатів і офіцерів. Усього радянські війська в Берлінській операції втратили 352 тисячі чоловік, у тому числі 78 тисяч чоловік загиблими.

В ході операції широко використовувалися танки в місті. В подібних умовах вони не могли застосувати широкий маневр і ставали зручною мішенню для протитанкових засобів німців. Це також призвело до великих втрат: за два тижні боїв Червона Армія втратила третину танків і САУ, які брали участь у Берлінській операції, що склало 1997 одиниць. Також було втрачено 2108 гармат і мінометів і 917 бойових літаків. В результаті радянські війська повністю розгромили 70 піхотних, 12 танкових і 11 моторизованих дивізій супротивника, взяли в полон близько 480 тисяч осіб.
9 травня 1945 на Центральний аеродром імені Фрунзе приземлився літак «Лі-2» з екіпажем А. І. Семенкова, що доставив в Москву акт про капітуляцію фашистської Німеччини. А 24 червня на Червоній площі відбувся Парад Перемоги. Командував парадом Рокоссовський, приймав парад - Жуков.

На параді урочистим маршем пройшли зведені полки фронтів у такому порядку: Карельського, Ленінградського, 1-го Прибалтійського, 3-го, 2-го і 1-го Білоруських, 1-го, 4-го, 2-го і 3-го Українських , зведений полк Військово-Морського Флоту. У складі полку 1-го Білоруського фронту особливою колоною пройшли представники Війська Польського. Попереду зведених полків фронтів йшли командувачі фронтами і арміями, Герої Радянського Союзу несли прапори прославлених частин і з’єднань. Парад завершився маршем 200 прапороносців, які кидали прапори переможених німецьких військ на поміст біля підніжжя Мавзолею.

День Перемоги Радянського Союзу над фашистською Німеччиною у Великій Вітчизняній війні був і залишається одним з найбільш шанованих свят у країнах колишнього Радянського Союзу. Перемога над фашистським безумством дісталася нам і всьому світу дуже дорогою ціною. Ні хто не забутий, ніщо не забуто. І ми будемо пам’ятати про це.
День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День Перемоги). Відзначається згідно Закону України № 315-VIII від 9 квітня 2015 р.

Час не стоїть на місці, але деякі відношення до минулих подій продовжують розбурхувати серця. Так, ми пам’ятаємо, як розпочався цей жах: амбіції правителів Німеччини, Японії, СРСР і деяких інших країн практично виступили тригером Другої світової. Пам’ятаємо і те, що Друга світова, в контексті якої виникло чисто радянське формулювання "Велика Вітчизняна", розпочалася 1 вересня 1939 року, охопивши всю земну кулю, і тривала до 2 вересня 1945 року. Радянський режим, який був сам по собі кривавим монстром, з моменту її закінчення, прямо або побічно, прагнув абстрогіроваться від справжніх причинно-наслідкових зв’язків того кривавого жаху, який вона принесла з собою. Можливо, навіть сам монстр злякався, але факт завжди залишається фактом. Цей факт має строго фіксовану ціну, вже сплачену чиєюсь працею, чиєюсь кров’ю, чиїмись слізьми і стражданнями. Принаймні до того моменту, поки пам’ять про нього не починають використовувати як один з аргументів для створення інших фактів. Що людина сіє - те і пожнеш.






34 річниця катастрофи: сьогодні День пам’яті Чорнобильської трагедії

/Files/images/1556256409_chernobyl_miting.jpg

Чорнобильська катастрофа – екологічно-соціальна катастрофа, спричинена вибухом і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції в ніч на 26 квітня 1986 року, розташованої на території України. Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин.

У вересні 2003 року на саміті СНД Президент України Леонід Кучма запропонував країнам-учасницям Співдружності оголосити 26 квітня Міжнародним днем пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф. Рада голів держав СНД підтримала цю пропозицію.

Чорнобильська атомна електростанція є символом наймасштабнішої техногенної катастрофи в історії людства. Трагедія, спричинена вибухом на її четвертому енергоблоці, не має аналогів за обсягами забруднення природного середовища, негативного впливу на здоров’я та психіку людей, їхній побут і соціально-економічні умови життя.

Щоб запобігти подальшим викидам радіоактивних матеріалів, до кінця 1986-го року четвертий реактор АЕС був накритий спеціальним «саркофагом», збудованим руками сотень тисяч добровольців і мобілізованих солдатів, і Чорнобильська АЕС була знову введена в експлуатацію. Однак великі пожежі і аварії в 1991 та в 1996 роках привели до зупинення спочатку другого, а потім і першого реактора. У 2000-у році був зупинений останній, 3-й реактор, і Чорнобильська АЕС повністю припинила свою роботу.

До 33-х роковин Чорнобильської трагедії у нашій країні відбудуться урочисті та пам’ятні заходи: покладання квітів, мітинги-реквієми, тематичні виставки тощо.

У цей день вшануймо ліквідаторів, за їх сміливість та відвагу! Передаємо найщиріші слова вдячності та доземний уклін за високу громадянську позицію і схиляємо голови перед світлою пам’яттю тих, чиї життя обірвав смертоносний атом.

26 квітня – є днем пам’яті про найбільшу техногенну катастрофу та вшанування героїзму пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Подвиг цих людей назавжди записано до літопису людської мужності, він навічно залишиться у пам’яті українського народу.


/Files/images/denknygy.jpg

Всесвітній день книги — як відсвяткувати?

Дві сили найуспішніше впливають на виховання культурної людини.Це наука й мистецтво. Обидві ці сили сполучені в книзі. (М. Горький)

Всесвітній день книги та авторського права святкують щорічно 23 квітня, ось уже понад 20 років. Навіщо? Щоби підкреслити важливість внеску письменників у життя людства. Йдеться про освіту, саморозвиток, творчість, задоволення. Книжка може зробити людину розумнішою або щасливішою. Але, як висловився Паскаль, кожну книжку треба вміти читати. Правильна література в руках правильного читача у правильний час — це скарб.Відсвяткувати день книжки можна, звісно, за читанням хорошої літератури. Також, подарувати близькій людині книжку. Або, оновити власну бібліотеку, замовивши у цей день в книгарні ту літературу, які давно хотілося прочитати. А, вже прочитані книжки — не зберігати на поличці, щоби стояли без діла. Роздати їх друзям, подарувати бібліотеці чи віддати на благодійність. Адже книжки — це не прикраса для стіни, їх потрібно передавати від читача до читача.

Добірка цікавих фактів про книжки

Книга — це світ, видимий через людину. (І. Е. Бабель)

  • Паперові книжки читаються швидше. Це підтвердив своїм дослідженням Професор Якоб Нільсен, фахівець із комп’ютерів, у 2010 році. Він провів дослідження, та виявив: пропри те, що відсоток читачів електронних книг росте — паперові все ж вдається прочитати швидше, а засвоюються вони мозком простіше.
  • Найпопулярніший у світі автор — письменниця Агата Крісті. Її книги поступаються популярністю лише Біблії.
  • Чим раніше — тим краще. Дослідження довели, що якщо вже в 4 роки привчати дитину до читання — то вона легко буде засвоювати нову інформацію. Якщо ж почати вчитися читати у 6 років — нові знання будуть даватися вже важче.
  • Всього життя не вистачить, щоби прочитати хоча б 1% літератури. Адже, за підрахунком Google, де враховувались художні, публіцистичні та наукові твори, всього їх понад 130 мільйонів!
  • Люди почали читати мовчки тільки в 4 столітті нашої ери. До цього людство завжди читало вголос.
  • 33% американців не прочитали жодної книги після того, як закінчили школу. Хоча в США бібліотек в 7 разів більше, ніж McDonald’s.
  • Рей Бредбері, автор «451 градус за Фаренгейтом», офіційно є нащадком однієї з Салемських відьом! Її було засуджено до спалення під час інквізиції у 1692 році. Давня родичка дивом врятувалася, й завдяки їй на світ в майбутньому з’явився відомий письменник. Тепер, історія зі спаленням книжок здається цікавішою, правда?

Творець книги — автор, творець її долі — суспільство. (В. Гюго)

А, прочитати про українські книжки світового рівня, можна тут: vsviti.com.ua/ukraine/77703


22 березня святкуємо Всесвітній день води!

Вода - колиска життя. Без неї неможливе існування жодної з відомих форм живих істот - рослин, тварин, бактерій і інших. Людина також не може прожити без води. Наше тіло на 80% складається з цієї унікального речовини, у водному середовищі відбуваються всі обмінні процеси в організмі.

/Files/images/5e5519b454a88529543762 (1).jpg

За прогнозами вчених до 2025 року дві третини населення Землі відчуватимуть нестачу чистої води.В Україні ми схильні думати, що брак питної води - проблема інших далеких країн. Але це не так. Хоча ми ще не відчуваємо цього щодня, тиск на наші прісноводні запаси і навколишнє середовище збільшується. До того ж, майже у всіх регіонах країни ми бачимо жахливе забруднення водойм, які забезпечують наші міста і села питною водою. Погане очищення і хлорування водопровідної води ставлять під загрозу наше здоров'я. Зміна клімату спричиняє додатковий тиск на наші водні запаси.

Корисні поради "як зберегти воду"?

  • Менше води.Ти можеш просто використовувати менше води в повсякденному житті або знизити свій Водний слід, зменшуючи загальне споживання товарів.
  • Регулярно перевіряй крани в своєму будинку. Один кран, що протікає, призводить до втрат 75 літрів води на день. Це буде 2250 л на місяць, що дорівнює 20 повним ванн.
  • Вимикай кран, поки чистиш зуби.Коли ти чистиш зуби, не залишай кран відкритим. Таким чином ти збережеш 6-14 л в день. Те ж саме стосується прийому душу - коли ти намилюєшся, можна закрити кран.
  • Приймай душ замість ванни.Швидкий душ використовує значно менше води, ніж ванна. Скороти час прийому душу на кілька хвилин.
  • Їж менше м'яса.Для виробництва 1 кг яловичини потрібно 15000 л води. Кіло курятини вимагає 3900 л.
  • Використовуй безпечні миючі засоби.Миючі засоби, що містять фосфати, викликають цвітіння води в наших водоймах, що призводить до загибелі водної рослинності і тварин. У країнах Європи використання безфосфатних миючих засобів вже стало звичним і закріплено на рівні законодавства.
  • Не використовуй туалет як сміттєвий бачок.Кожне змивання води в туалеті витрачає 3-6 л. води. Залишки їжі, косметики та іншої побутової сміття треба викидати в сміттєвий бачок.
  • Не купуй зайвого.Не купуй того, що тобі не дуже треба. На виробництво кожного товару витрачається значна кількість води. Те ж стосується і продуктів в твоєму холодильнику - не купуй зайвого і завжди доїдай їжу в своїй тарілці!
  • Для поливу - дощова вода. Збирай дощову воду, щоб використовувати її для поливу саду і городу.

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


Шановні читачі! Цього року в Україні відзначається 206-та річниця Тараса Григоровича Шевченка (9 березня - день народження Кобзаря). Святкування цієї дати надзвичайно важливе, адже Кобзар - справжній співець українського народу. Його творчість мотивувала не одне покоління борців за свободу та незалежність нашої Батьківщини.


/Files/photogallery/19224-1-638.jpg

Спадок, який створив Тарас Шевченко понад 2 століття тому, став джрелом натхнення для багатьох сучасних митців. Завдяки креативному підходу та свіжому погляду, безліч текстів, образів, картин Кобзаря отримали друге життя у 21 столітті. Тому це привід не лише вшанувати пам'ять веикого Кобзаря, але і згадати творчість, яка не втрачає своєї актуальності у наші дні.

Тому запрошую всіх читачів нашу бібліотеку за книжечками. Шануймо разом спадщину української літератури і поглиблюймо свої знаня!

Кiлькiсть переглядiв: 286